Канал, що з'єднує орган з поверхнею тіла, або ж дві порожнини між собою, називається свищом (фістулою). Основною причиною їх виникнення є патологічний процес в тканинах і органах організму. Свищ також може розвинутися як ускладнення після оперативного втручання. Лікування свища тільки хірургічне. Виняток становлять гранулюючі фістули, які можуть зажити самостійно.
За формою свищі бувають повними і неповними. З огляду на походження, свищі підрозділяють на вроджені, набуті і створені штучним шляхом (хірургічна операція).
Симптоматика залежить від причини виникнення та місця локалізації свища. Загальні прояви - субфебрильна температура, слабкість, зниження апетиту, головний біль, порушення сну, больовий синдром, патологічні виділення з фістули.
Основною причиною є парапроктит. Залежно від розташування норицевого ходу по відношенню до анального сфінктера, виділяють: інтрасфінктерний, трансфінктерний і екстрасфінктерний свищі. Перші два види найбільш поширені і з успіхом піддаються лікуванню. Екстрасфінктерний свищ прямої кишки - найскладніший вид, що зачіпає велику частину анального сфінктера. Лікування його тривале і складається з декількох етапів.
Симптоми:
Крім цього, хворий може скаржитися на загальну слабкість, швидку стомлюваність, дратівливість, головний біль, порушення сну. Після усунення свища стан нормалізується протягом 7-10 днів. Період відновлення залежить від форми захворювання, віку пацієнта, наявності супутньої патології.
Найбільш ефективним методом діагностики вважається рентгенографія з введенням в порожнину контрастної речовини, яка допоможе визначити довжину і розмір свища. Ультразвукове дослідження в даному випадку застосовується вкрай рідко. Після отримання всіх результатів лікар призначить лікування (найчастіше це операції з видалення свища) і розповість про можливі наслідки.
Основним методом лікування фістул є оперативне втручання.
Медикаментозна терапія виступає в якості допоміжного лікування для полегшення симптоматики і якнайшвидшого відновлення після хірургічного усунення свища.
Протипоказання до операції є: інфекційні захворювання, тяжкий загальний стан пацієнта, порушення згортання крові, декомпенсація хронічних хвороб.
Після проведення операції пацієнт перебуває в стаціонарі протягом тижня. Хворому призначається рясне пиття, щадна дієту, медикаментозна терапія (антибіотики, знеболюючі, проносні засоби). Також рекомендовані сидячі ванночки з розчином антисептика.
Прогноз захворювання при ранній діагностиці і правильному лікування сприятливий.
Автор статті: Єлізаров Вадим Валентинович
Дата публікації: 22.01.2021