Пересадка шкіри (дермопластика) – особливості проведення, можливі ускладнення

При проведенні аутопластики донорський клапоть шкіри пацієнта, який виступає в якості імпланта, береться з живота, стегон (внутрішня поверхня), сідниць, області плечей або бічній поверхні грудної стінки. Якщо має бути пересадка шкіри дитині, то аутопластика застосовується вкрай рідко. Це пов'язано з тим, що шкірні покриви у такого пацієнта будуть продовжувати рости і неможливо передбачити, як себе поведе ділянка тіла з вирізаними фрагментами.

Після того, як лікар вибере зону для забору матеріалу, пацієнт може готується до операції. В обов'язковому порядку слід провести всі необхідні обстеження - від алерготестів на лікарські препарати до лабораторного дослідження крові. Оскільки операція проводиться під наркозом, за 5-6 годин перед хірургічним втручанням хворому не можна приймати їжу і вживати рідину, це стосується і тих випадків, коли планується пересадка шкіри на кінцівках.

Для проведення операції пацієнта вводять в наркоз і після дозволу анестезіолога хірург приступає до роботи. На ділянку тіла, куди передбачається імплантувати шкіру, кладуть тонкий поліетилен. Потім лікар маркером намічає на ньому контури рани і переносить матеріал на ту ділянку тіла, звідки буде проводитися забір донорського клаптя. За промальованими лініями на донорській ділянці хірург робить розрізи епідермісу і формує необхідний по периметру і площі клапоть шкіри. Отриманий фрагмент укладають на спеціальний барабан, який при швидкому обертанні дозволяє зняти потрібну товщину епідермісу. Пропущений через барабан клапоть шкіри прикладається до місця майбутнього розташування і фіксується за допомогою капронових ниток. Ділянка, звідки було взято імплант, обробляється препаратами зупиняющими або попереджуючими кровотечу. Потім на нього накладають пов'язку з протизапальним препаратом.