Хронічне запальне захворювання слизової оболонки носа, спровоковане подразнювальним фактором, у медицині класифікують як алергічний риніт. Це неінфекційне захворювання є запаленням слизової оболонки носових ходів і пазух. Лікування алергічного риніту проводять в амбулаторних умовах, якщо стан хворого не є критичним для його життя.
Єдина причина розвитку захворювання – безпосередній вплив на організм алергену. Це можуть бути: продукт харчування, парфуми, квітковий пилок, професійні алергени (як от латекс). Причини вазомоторного алергічного риніту можуть критися в домашньому пилу, плісняві, алергені тарганів і шерсті тварин, а сезонний вид хвороби починає свій розвиватися тільки під впливом пилку рослин або холоду. Ризик прогресування алергічного риніту може бути вищим через спадкову схильність.
Захворювання має хронічний характер з періодичними загостреннями і ремісіями. Якщо виявити причину і усунути її, то вдасться на довгі роки позбутися цієї проблеми. На жаль, це можливо зробити вкрай рідко: фактори, що провокують реакцію, буквально переслідують людину.
Змінюється і зовнішній вигляд хворого: обличчя стає набряклим, ніс збільшується в розмірах і червоніє. Діти молодшого віку не скаржитимуться на свербіння,еквівалентними скаргами будуть: так званий симптом «алергічного салюту», коли дитина рукою тре ніс знизу вверх або з боку в бік, внаслідок чого виникає периферична складка на спинці носа; симптом «алергічного сяйва» – темні кола навколо очей, а також характерні гримаси мімічної мускулатури обличчя, що допомогає дитині вгамувати свербіж в порожнині носа. Характерним симптомом є чхання, переважно вранішнє, часто приступоподібне (2 і більше чихань за приступ). Закладеність носа у дітей молодшого віку проявляється через ротове дихання (постійно або часто відкритий рот) та хропінням уночі. Іноді домінують неносові симптоми – очні (свербіння очей, почервоніння очей, сльозотеча), глоткові (кашель може бути найчастішим симптомом АР) та вушні (рецидивуючі отити, зниження слуху).
У разі появи перших симптомів потрібно бути уважним до самопочуття і відразу диференціювати захворювання від інфекційних процесів. Як відрізнити алергічний нежить від простудного? Дуже просто – при застуді:
Помилка багатьох алергіків – часто використовувати судинозвужувальні краплі в ніс. Вони дійсно допомагають і дихати стає легше, але такий ефект є короткочасним. Лікарі стверджують, що більше трьох днів поспіль користуватися такими лікарськими засобами не варто, тому що це може привести до погіршення стану стінок судин. Надалі організм припиняє реагувати на препарати.
Ціллю терапії будь-якого захворювання є контроль його перебігу. Лікарі стверджують, що вилікувати цілорічний (персистуючий) алергічний риніт неможливо – і це правда. Але якщо грамотно підійти до цього питання, можна звести його прояви до мінімуму. Передусім потрібно виключити подразник з життя: іноді це зробити дуже важко і доводиться змінювати регіон проживання. Окремо розглядають лікування алергічного риніту у вагітних жінок, тому що більшість лікарських препаратів протипоказані в цей період. Лікарі стежитимуть за станом вагітної, рекомендувати певні препарати, але найчастіше достатньо виявити причину загострення хвороби й усунути її.
Профілактики виникнення і загострень алергічного риніту немає, а єдиним способом вирішення цієї проблеми – усунення алергену.
Автор статті - Терещук Сергій Антонійович
Дата публікації: 01.03.2021