Венозна недостатність – це патологічний стан, який виникає через порушення відтоку венозної крові. У практичній медицині цим терміном позначають порушення з боку нижніх кінцівок.
У більшості випадків розвивається хронічна венозна недостатність нижніх кінцівок (ХВН). До неї можуть призвести такі захворювання та патологічні стани:
Із вроджених вад, які найчастіше призводять до венозної недостатності ніг, у клініці найчастіше зустрічають:
Клінічні прояви венозної недостатності можуть бути різні. Тому в клініці для зручності використовують міжнародну класифікацію хронічної венозної недостатності за так званою системою CEAP, яка враховує причини, розвиток, прояви цієї патології. В межах такої системи також використовують шкалу зниження працездатності, згідно з якою розрізняють ступені хронічної венозної недостатності:
0 – симптоми відсутні;
1 – симптоми є, але пацієнт працездатний;
2 – працездатність можлива лише при застосуванні підтримуючих засобів;
3 – навіть при використанні підтримуючих лікарських препаратів хворий є непрацездатним.
Як проявляється хронічна венозна недостатність? Симптоми при ураженні нижніх кінцівок можуть бути дуже різні.
При прогресуванні ХВН наростає локальна (місцева) недостатність кровообігу, з’являються ознаки трофічних порушень (вони відсутні при гострій венозній недостатності). Клінічна картина:
У таких хворих з часом погіршується фізична та розумова працездатність.
Діагноз ставлять, враховуючи скарги пацієнтів, дані анамнезу (історії хвороби), результати додаткових методів обстеження. Найбільше практичне значення мають:
Лікування хронічної венозної недостатності буває консервативним і оперативним.
Якщо результати консервативної терапії не влаштовують, проводять оперативне лікування венозної недостатності. Найчастіше проводять флебектомію – видалення вен.
Венозну недостатність легше попередити, аніж лікувати. Прості, але ефективні методи профілактики:
Пацієнти з високим ризиком виникнення ХВН повинні:
Автор статті - Герасимов Володимир Володимирович
Дата публікації: 29.07.2020