Синусова тахікардія - це прискорений ритм синусового вузла (СВ) з частотою серцевих скорочень (ЧСС) понад 100 за 1 хвилину, що відноситься до форм надшлуночкової тахіаритмії.
Розрізняють фізіологічну та патологічну синусову тахікардію (СТ). Конкретна ситуація,при якій виникає СТ має основне значення для постановки діагнозу та прогнозу на майбутнє.
Фізіологічна СТ виникає у відповідь на стрес чи фізичне навантаження. Таким чином СТ являється нормальною відповіддю на психоемоційні перенавантаження, вживання кофеїновмісних напоїв (енерджайзерів, адренергічних) чи значне фізичне навантаження. У цих випадках СТ носить тимчасовий характер і, як правило, не викликає суб’єктивних скарг. Нормалізація ЧСС відбувається відразу після припинення дії факторів, що викликали тахікардію.
Клінічне значення має синусова тахікардія, що зберігається у спокої. Нерідко вона супроводжується неприємними відчуттями у вигляді серцебиття, нестачі повітря, млосності, запаморочень, шумі в голові та у вухах, іноді порушенні зору, частому сечовипусканні, болями в ділянці серця тощо. Причиною такої тахікардії можуть бути як захворювання серця, так і екстракардіальні фактори.
Також необхідно пройти ехокардіографію з метою виявлення змін в будові серця та розмірі порожнин, здати аналізи крові та сечі, аналізи для виявлення вмісту гормонів щитоподібної залози та наднирників, при необхідності уточнення супутньої патології додаткові обстеження.
Лікувати синусову тахікардію, як такової - майже марна справа. Для початку необхідно усунути умови виникнення прискореного серцебиття. Якщо це захворювання, то лікувати основну (первинну) хворобу. Окрім всього, СТ часто являється попередником пароксизмальної тахікардії чи фібриляції передсердь, що несе додаткову загрозу в перспективі.
Пацієнти, у яких виникли сумніви в наявності порушень роботи серця, повинні звернутися до кардіолога, лікаря, який займається діагностикою та лікуванням патологій серцево-судинної системи за рахунок вивчення загальновизнаних підходів до діагностики та лікування, в тому числі і суправентрикулярних аритмій. Кінцеве рішення щодо допомоги певному пацієнту повинні приймати лікар і пацієнт, з огляду на всі особливості певного випадку.
Автор статті - Матяш Юрій Олександрович
Дата публікації: 10.06.2020