Розтягнення зв’язок суглоба – актуальна й поширена проблема серед людей різного віку. Травма не катастрофічна, проте завдає значних незручностей. Виражений больовий синдром, яким супроводжується розтягнення зв’язок суглобів, знижує працездатність, обмежує фізичну активність і зумовлює тривалий реабілітаційний період після травми.
Зв’язки суглобів є сполучнотканинними волокнистими утвореннями, основна функція яких – пасивне утримання суглоба в межах його фізіологічної амплітуди руху. Вони не містять еластичних волокон, а отже, не здатні до розтягнення. Раптові різкі рухи (наприклад, під час швидкої ходьби, бігу або стрибків), амплітуда яких перевищує фізіологічно нормальну для суглоба, можуть призвести до часткового надриву або розриву окремих фіброзних волокон зв’язок (розтягнення), а також до повного порушення їх цілісності та відриву від місця кріплення (розриву). Окрім зв’язок, під час травми паралельно можуть бути розтягнені м’язи.
Найчастіше зустрічаються ушкодження зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба, особливо серед спортсменів і людей літнього віку. Це відбувається під час неправильного фізичного навантаження, навантаження на «нерозігріті» тканини; в поспіху, коли людина буквально не дивиться під ноги чи не помічає перешкоду на своєму шляху, спотикається, робить різкий рух кінцівкою і падає. Як наслідок – будь-який із суглобів отримує навантаження та може прийняти неприроднє для нього положення. При цьому зв’язки перешкоджаючи деформації суглобів, самі ж страждають від травматизації.
Перша допомога при розтягненні зв’язок – процедура проста, її може надати навіть людина без медичної освіти. Але допомога в повному обсязі – це завдання кваліфікованого лікаря.
Зв’язки – самі по собі структури невеликі, якщо порівнювати з іншими органами (наприклад, з масивними м’язами). Але вони пронизані великою кількістю дрібних нервових закінчень. Тому і симптоматика при, здавалось, банальному розтягненні зв’язок може бути дуже вираженою. До найпоширеніших ознак належать:
За вираженістю ознак розрізняють декілька ступенів важкості розтягнення зв’язок:
Якщо консервативне лікування перших двох ступенів особливих ускладнень не викликає, то важке розтягнення потребує кваліфікованої допомоги та цілого комплексу заходів – аж до іммобілізації суглоба (накладання гіпсової лонгети).
При розтягненні зв’язок найпоказовіший симптом – біль у проекції зв’язок. Констатація факту травми полегшує діагностику розтягнення зв’язок. Але в клініці зустрічаються курйозні випадки, коли пацієнт не пам’ятає про момент травматизації, котра на тлі поспіху через життєві проблеми може бути просто непоміченою.
Дуже часто розтягнення зв’язок спостерігається у відвідувачів спортклубу, які знехтували розминкою перед тренуванням, неправильно розрахували свої фізичні можливості і кинулись щосили виконувати вправи. Наприклад, звернення до травмпункту з розтягненням ліктьових зв’язок спостерігається після різкого підіймання штанги з непомірною вагою.
Від надання грамотної першої допомоги залежить дуже багато. Хворий буде менше страждати до надання допомоги кваліфікованим медиком, наслідки травми будуть не такими вираженими, а період реабілітації скоротиться. Заходи здійснення першої допомоги однакові при розтягненні зв’язок різних суглобів. Знаючи, що робити при розтягненні зв’язок кисті, легко впоратись при пошкодженні зв’язкового апарату ступні.
Кваліфікована допомога в повному обсязі повинна здійснюватись виключно лікарем. Пошкодження зв’язок можуть бути значнішими, аніж про це сигналізують симптоми. Тому немає єдиної схеми лікування, яка б могла дати відповідь, наприклад, на питання, що робити при розтягненні зв’язок надп’ятково-гомілкового чи як лікувати розтягнення зап’ястного суглоба. Не робіть це в домашніх умовах.
Якщо мікронадриви сполучнотканинних волоконець були незначними, першу допомогу надали вчасно, а реабілітаційні заходи проводились грамотно, то за деякий час після травми зв’язки знову будуть служити людині вірою і правдою повною мірою. У протилежному випадку можливі тривалий больовий синдром, хронічна нестабільність суглоба, що призводить до повторного розтягнення зв’язок навіть при найменшій травматизації, вторинні дегенеративні зміни у суглобі тощо.
Період відновлення залежить від вираженості травми та від того, чи без заперечень виконувались лікарські призначення. Неможливо однозначно сказати, наприклад, скільки заживають травмовані зв’язки колінного суглоба. Адже часто пацієнти розцінюють розтягнення як несуттєву травму і навантажують суглоб передчасно, що подовжує період реабілітації.
Попередити розтягнення зв’язок набагато легше, аніж потім позбутись його наслідків. Варто уникати ситуацій, в яких підвищується ризик травматизації – елементарно дивитись під ноги під час переміщування у просторі, в побутових умовах не приймати участі без належної фізичної підготовки у сумнівних змаганнях із задіянням суглобів (наприклад, азартне перетягування канату, армрестлінг і т.д.). Займаючись у спортзалі на тренажерах, необхідно дозувати навантаження грамотно, без фанатизму; не нехтувати розминкою, адже регулярно виконуючи розминку, ви розтягуєте м’язи, зв’язки і сухожилля, тіло встигає підготуватися до важкого навантаження, і ризик отримати травму буде мінімальним.
Дата публікації: 07.04.2021