Симптоми кон’юнктивіту у дітей: особливості клініки різних видів

Кон’юнктивит – запалення кон’юнктиви (зовнішньої прозорої оболонки ока), яке супроводжується гіперемією та набряком. Найчастіше запальний процес поширюється на обидва ока. Ознаки кон’юнктивіту варіюються залежно від причини. Патологія є поширеною і трапляється у дітей будь-яких вікових груп.

Запальний процес може розвитися через агентів інфекційного та неінфекційного походження. Основні причини кон’юнктивіту:

• аденовіруси: якщо у дитини, окрім запалення кон’юнктиви, є симптоми ГРВІ, то, швидше за все, діагностують вірусний кон’юнктивіт. 50% захворювань у дітей викликані саме аденовірусами;
• бактерії: густі виділення жовтого чи сірого кольору, набухання та злипання повік свідчать про те, що у дитини – бактеріальний кон’юнктивіт. Зазвичай збудниками є стафілококи, стрептококи, пневмококи, гонококи, гемофільна паличка. У новонароджених діагностують гонорейний (гонококовий) кон’юнктивіт;
• алергени: свербіж, набряк, почервоніння, водянисті виділення з очей та носа свідчать про те, що запалення викликали алергогенні подразники (пил, пилок, дим, хлорована вода та інші);
• хламідії: розвивається хламідійний кон’юнктивіт у дітей до року. Зараження від матері відбувається під час пологів. Детальніше про хламідіоз – на нашому сайті;
• вірус герпесу: останнім часом стали частіше траплятись кон’юнктивіти у дітей, при яких на краях повік з’являються везикули та пустули.

Причиною кон’юнктивіту можуть бути механічні подразники: чужорідні тіла, хімічні агенти, ультрафіолетове випромінювання.

Запалення кон’юнктиви супроводжується:

• гіперемією (почервонінням) фіброзної оболонки очей;
• точковими крововиливами під кон’юнктиву;
• набряком повік;
• водянистими чи слизово-в’язкими виділеннями з очей;
• відчуттям «піщаного пилу» в очах;
• пульсуючим/ниючим болем, різзю, печією;
• свербежем;
• чутливістю до світла;
• сльозотечею;
• неоваскуляризацією (розростанням судин) рогівки;
• точковими епітеліальними ерозіями;
• нечітким зором.

Алергічний кон’юнктивіт зазвичай супроводжується симптомами сінної лихоманки: чханням, першінням у горлі, нежиттю. Хворі скаржаться на нестерпний свербіж, слизові виділення. Спостерігається гіперплазія сосочків, на віях утворюються скупчення густого слизу. Гнійний кон’юнктивіт може перебігати з підвищеною температурою, болем у горлі, гнійними виділеннями у великій кількості.

За клінічним перебігом розрізняють гострі та хронічні кон’юнктивіти. Для перших характерним є швидкий розвиток симптоматики: набряк, гіперемія, виділення з очей. При хронічному перебігу клінічна картина згладжена, захворювання перебігає в’яло.

Діагноз «кон’юнктивіт» ставлять після візуального обстеження ока дитини і посіву з кон’юнктиви на патогенну мікрофлору. Якщо етіологія не очевидна, підозрюють можливість механічного подразнення. Доволі часто присутність чужорідного тіла може маскувати кон’юнктивіт.

При появі будь-яких змін в оці дитини слід проконсультуватись в окуліста. Симптоми кон’юнктивіту у дітей схожі із симптомами при інших патологіях очей, тому потрібна диференційна діагностика, аби виключити глибші запальні захворювання чи наявність чужорідного тіла. Біль, страх світла, відсутність реакції на «протокольну» терапію кон’юнктивіту свідчать про інші патології очей: увеїт, кератит, склерит, епісклерит, герпес оперізуючий офтальмологічний.

Лікування кон’юнктивіту у дітей варіюється залежно від етіології. Специфічної терапії вірусного кон’юнктивіту немає, тому медикаменти не призначають. Зазвичай запалення кон’юнктиви минає самостійно впродовж одного-трьох тижнів. Необхідний лише гігієнічний туалет очей. Лікар інформує батьків маленького пацієнта про контагіозність (заразність) захворювання і заходи перестороги: не дозволяти дитині чіпати очі руками, утримуватись від контакту з іншими дітьми, користуватись індивідуальним рушником тощо.

При алергічному кон’юнктивіті бажано виявити алерген, аби дитина уникала контакту з ним. Полегшити стан дитини може холодний компрес. Медикаментозну терапію здійснюють за схемою, призначеною лікарем-офтальмологом. Для швидкого купірування симптомів закрапують антигістамінні та судинозвужуючі препарати. Також застосовують мазь з гідрокортизоном, яка добре знімає набряк і зменшує свербіж. Тривалість лікування не повинна перевищувати два тижні. До складу комплексної терапії входить застосування у вигляді очних крапель стабілізаторів тучних клітин (кромоклікат натрію).

Терапія бактеріального кон’юнктивіту залежить від виявленої мікрофлори. Дітям призначають очні краплі: хлорамфенікол (левоміцетин), сульфацил натрію 20% і/чи мазі, наприклад тетрациклінову. Обов’язковими є туалет і промивання очей, лише після цього закрапують ліки: миють руки, вкладають дитину і нахиляють її голову назад. Якщо дитина боїться, то простіше закрапувати ліки у внутрішній куточок закритого ока. Коли дитина відкриє очі, краплі потраплять всередину.

Чим лікувати кон’юнктивіт у дитини 2-3 років, якщо деякі краплі викликають печію? У такому віці малюкам зазвичай призначають мазь. Чистими руками слід обережно відтягнути нижню повіку дитини трохи донизу і вздовж її краю запустити смужку мазі. При кліпанні ліки рівномірно розтечуться по слизовій оболонці.

Самолікування чи порушення схеми прийому ліків, визначеної лікарем, загрожує переходом гострого кон’юнктивіту у хронічний. Найпоширеніше ускладнення кон’юнктивіту – кератит (запалення рогівки). Своєчасне звернення до лікаря і строге виконання всіх рекомендацій – запорука здоров’я очей дитини.