Симптоми неврозу в дітей: важлива інформація для батьків
Лікування нав'язливих станів: особливості лікарської терапії
Невроз нав'язливих станів – порушення психіки, що супроводжується постійними нав'язливими спогадами, страхами, образами та сумнівами. Стан доволі серйозний і потребує тривалого лікування та нагляду фахівця. Невроз нав'язливих станів має три форми перебігу:
- ремітуюча (періодичне повторення симптомів);
- прогресуюча (наростання симптоматики);
- постійна.
Факторами, що провокують загострення захворювання, є перевтома, інфекції, постійне недосипання, неблагополучна обстановка в сім'ї чи на роботі. Невроз найчастіше розвивається в людей, які беруть все занадто близько до серця.
Фактори, що сприяють розвитку синдрому:
- психологічні травми, отримані в дитячому віці;
- гіперопіка;
- сильні стреси;
- постійна перевтома;
- інфекції і травми мозку;
- психічні розлади;
- аутоімунні порушення.
Клінічні прояви захворювання
Основні сиптоми: обсесії (нав'язливі думки), фобії (страхи) і компульсії (виконання ритуалів, спрямованих на усунення нав'язливих думок).
Види обсесії:
- страх заразитися;
- страх втратити особисті речі;
- надмірна забобонність;
- страх забруднитися;
- хворобливі сексуальні фантазії;
- агресія;
- хворобливе прагнення до порядку;
- надмірний страх за життя рідних.
Позбутися нав'язливих думок неможливо самостійно, слідом за обсесіями, як правило, починаються компульсії – однотипні часто повторювані дії. При комплексному лікуванні нав'язливого неврозу необхідно враховувати цей факт.
Які бувають компульсії:
- вищипування волосся і обкушування нігтів;
- постійне витирання дверних ручок;
- усталений порядок розташування речей і суворий контроль за цим;
- збирання непотрібних речей (старих газет, пляшок);
- контроль за місцем перебування рідних;
- постійне повторення певних слів і фраз, які, на думку хворого, допомагають уникнути небезпеки.
Ознаки дитячого неврозу
Яскравими проявами синдрому в дитячому віці є нервовий тик при емоційному сплеску і неконтрольовані рухи (здригання, поплескування рукою по столі чи коліні, поворот голови, шмигання носом). У цю категорію входить і фобічний невроз (страх закритого приміщення, висоти, публічного виступу тощо). До клінічних ознак дитячого неврозу в підлітковому віці належать тиха мова і пригнічений настрій, сонливість, низька фізична активність і прагнення до усамітнення.
Діагностика
Як правило, діагностика цього стану не викликає труднощів. Хороший фахівець проведе додаткову диференціальну діагностику, що дозволить виключити такі захворювання, як шизофренія, пухлина мозку та ін. Основними методами діагностики є збір анамнезу, огляд, бесіда з рідними пацієнта. При підозрі на невроз серця у дорослих рекомендована консультація кардіолога. Цікавий факт: при ретельному обстеженні у 60% хворих виявляються також інші психічні порушення.
Як лікувати тривожний невроз
- психоаналіз;
- когнітивно-поведінкова психотерапія;
- гіпносугестивна терапія;
- групова терапія із застосуванням заспокійливої музики при депресії й неврозі.
Мета психоаналізу – виявити психотравмуючу ситуацію і думки, що з нею пов’язані. Застосовується метод вільних асоціацій.
Мета когнітивно-поведінкової психотерапії – навчитися спокійно ставитись до нав'язливих думок, не реагуючи на них певними діями.
Мета гіпносугестивної терапії – вселити хворому правильну модель поведінки.
Групова терапія застосовується з метою підтримки пацієнта. Медикаментозна терапія синдрому включає в себе застосування різних антидепресантів, антиконвульсантів і заспокійливих. Дозування і тривалість лікування визначає лікар.
- акупресура (точковий масаж);
- фітотерапія;
- застосування препаратів жирних кислот омега-3.
При своєчасній діагностиці й комплексному лікуванні прогноз сприятливий.
Профілактика неврозу нав'язливих станів
Головним методом профілактики неврозу в дітей є сприятлива атмосфера в сім’ї. Батькам необхідно усунути чинники, що провокують розвиток патології. Спілкування з дитиною, подорожі, відвідування цікавих місць, спільні захоплення допоможуть уникнути похмурих думок і заповнять вільний час. Вкрай важливу роль відіграє зайнятість дитини різноманітними видами діяльності, зокрема фізичними вправами. При виявленні порушень в поведінці необхідна термінова консультація фахівця.
Загальна профілактика:
- нормальний сон і зміцнення імунітету;
- повноцінне харчування;
- профілактичне застосування вітамінно-мінеральних комплексів;
- сприятлива атмосфера на роботі та в сім'ї;
- уникання конфліктів і сварок;
- збільшення яскравості світла в приміщеннях;
- дозоване вживання кави;
- своєчасне лікування хронічних патологій.
Автор статті: Риков Олексій Аркадійович
Дата публікації: 05.10.2020
Наші переваги
Оберіть найближчу до себе клініку
Хочете отримати онлайн роз`яснення від лікаря ММ "Добробут"?
Завантажуйте наш додаток Google Play та App Store
@2x.png)
@2x.png)
Сертифікати ISO
Акредитаційні сертифікати
Ліцензії медичної практики
%402x.png)
%402x.png)
