Артрит – це запальний процес будь-якого походження у будь-якому суглобі. Ознаки артриту кистей рук чи, наприклад, стоп будуть схожі через класичну «п’ятірку» проявів запалення. До них належать почервоніння, припухлість, підвищення місцевої температури, біль і порушення функції (саме для суглоба – рухової).
За деякими даними, близько 20-30% дорослого населення планети мають ознаки артриту – часто латентні (приховані) чи на початковій стадії, що розвиваються дуже повільно і поступово (через що їм не надають значення). При цьому питання ефективних методів лікування артриту колінного суглоба чи профілактики артриту гомілкоступневого суглоба однаково хвилюють лікарів у країнах як Африки, так і Європи.
Артрит унікальний тим, що однаково може виступати як самостійне захворювання (спондиліт, хвороба Стілла), так і бути «дочірньою» ознакою іншого самостійного захворювання (артрит при гранулематозі чи гемахроматозі). Гострий біль при артриті гомілковостопного суглоба, який виник первинно, однаково турбуює пацієнтів, як і біль при артриті, що став «продовженням» системного червоного вовчака. Тому така градація має значення суто для «розбору польотів» лікарями.
А ось знати, в чому різниця між артритом і артрозом, варто і пацієнтам. На відміну від артриту, артроз – це незапальне враження суглобів, в основі якого лежить процес серйозніший – дегенерація (руйнування) тканин суглоба.
Ревматоїдний артрит – без перебільшень кара тієї сфери сучасної медицини, яка займається артритами. При цьому захворюванні, яке має характер аутоімунного, вражається сполучна тканина в основному дрібних суглобів (пальців рук та ніг).
Хвороба характеризується високим ступенем інвалідизації. Її істинні причини до цього часу невідомі, що ускладнює процес лікування.
Це найпоширеніші ознаки захворювання. Насправді воно має велику кількість форм, за яких паралельно можуть спостерігатися зміни і поза суглобами:
Окрема форма – ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА), на який хворіють діти віком до 16 років, частіше хлопчики. Діагностика ювенільного артриту в дітей здійснюється на основі клінічних даних, підтверджується результатами лабораторних тестів: ревматоїдного фактора, антинуклеарних антитіл, наявності клітинного маркера HLA-B27.
Подагричний артрит – патологія, яка розвивається внаслідок відкладень в суглобах солей сечової кислоти, що зі свого боку відбувається через порушення сечокислого обміну. Хвороба більш поширена у чоловіків, ніж у жінок та в деяких етнічних групах і посилюється з віком. На відміну від ревматоїдного артриту викликає сильний дискомфорт, проте лікується відносно легко.
Подагра розвивається за такою схемою:
Дієта, а саме відмова від продуктів-провокаторів – це основа основ лікування подагри – на відміну від інших форм артритів, коли харчові обмеження не мають значення (наприклад, дієта при реактивному артриті, яку намагались застосувати, насправді неефективна).
Діагноз артриту будь-якої локалізації ставлять насамперед за клінічними проявами – базуючись на вищезгаданій класичній «п’ятірці», яка зачепила суглоб. При незрозумілій клініці застосовують інструментальні методи:
В діагностиці артритів застосовують і лабораторні методи (загальний аналіз крові, ревмопроби, аналіз на сечову кислоту та інші), але при різних видах артритів вони не завжди інформативні однаково. Наприклад, загальний аналіз крові при гнійному артриті неспецифічного походження і при артриті, який виник внаслідок гранулематзу, продемонструє лише загальні ознаки запалення (збільшення кількості лейкоцитів, ріст ШОЕ) і не допоможе диференційній діагностиці. Тому за підозри на гранулематоз слід визначити сироваткове залізо.
Незалежно від того, який спеціаліст лікує загострення хронічного артриту чи його гостру форму (дільничний терапевт у сільській клініці чи вузький фахівець у міському медичному центрі), він повинен пам’ятати, що одна й та сама патологія з розряду артритів потребує індивідуального підходу. Часто лікування залежить не лише від різновиду артриту. Скажімо, залежно від ступеня артриту плечового суглоба підхід до лікування буде різний, хоча це одна й та сама патологія.
Різні домашні примочки, засоби народної медицини можуть тимчасово полегшити стан хворого, але вони не вилікують його повністю. Ніякий народний цілитель не в стані дати гарантію, чи можна вилікувати артрит кульшового суглоба, спондиліт чи подагричний артрит без серйозних комплексних заходів. А вони можливі лише в умовах клініки за наявності штату висококваліфікованих фахівців. Таблетовані ліки й ін’єкції хворому з інфекційним артритом, подагричним враженням суглобів, псоріатичним артритом і так далі повинен призначати виключно лікар з наявним багажем знань.
Первинну діагностику артриту може здійснити будь-який лікар, діагностувавши не лише хворобу в рамках своєї спеціалізації, але й помітивши патологічні ознаки з боку змінених суглобів. В невеликих клініках проблемами суглобів займається терапевт, в медичних закладах з розвиненою структурою – ревматолог, травматолог-ортопед та імунолог. Вони направлять на обстеження, призначать лікування і будуть здійснювати періодичний контроль за станом пацієнта. Також в їхній компетенції – заходи, спрямовані на попередження хвороби (зокрема гімнастика і вправи для профілактики артриту).
Також може знадобитись консультація суміжних фахівців. Наприклад, ревматолог запросить на консиліум дерматолога, перш ніж визначитись, як лікувати псоріатичний артрит пальців рук.
Дата публікації: 05.05.2021