Симптоми трихомоніазу в жінок і чоловіків: відмінності від інших ЗПСШ
Перші ознаки трихомоніазу в жінок і чоловіків
Трихомоніаз – захворювання сечостатевої системи, що викликається одноклітинним мікроорганізмом грушевидної або округлої форми Trichomonas vaginalis. Більшість випадків інфікування відзначається у жінок у віці від 16 до 35 років. Причиноє зараження урогенітальним трихомоніазом є Trichomonas vaginalis, що переважно поширюється через незахищений статевий контакт з інфікованим партнером, хоча є дані, що трихомонада може виживати і зберігатися певний час на предметах, з якими можливий контакт геніталій (рушник, постільна або спідня білизна). У чоловіків мікроорганізми спочатку вражають епітелій слизової оболонки уретри, потім запалення поширюється на тканини передміхурової залози і сечового міхура. У жінок первинний запальний процес зачіпає слизову піхви, уретри, парауретральні залози. Зазвичай діагностують уретрит, цистит, вульвіт, кольпіт, ендоцервіцит.
Симптоми трихомоніазу в жінок і чоловіків
Перші ознаки трихомоніазу схожі на симптоми інших захворювань, що передаються статевим шляхом. Урогенітальний трихомоніаз протікає з мінімальними клінічними проявами і часто виявляється лише під час профілактичних оглядів. Трихомонадне носійство діагностують у 40-50% пацієнтів зі змішаною урогенітальною інфекцією.
На ранній стадії захворювання у чоловіків майже немає симптомів. Іноді спостерігаються печіння після сечовипускання або еякуляції, свербіж уретри, незначні виділення. У 40% чоловіків Trichomonas vaginalis викликає ускладнення: запалення передміхурової залози (простатит), запалення придатка сім'яника (епідидиміт), запалення головки статевого члена (баланопостит).
Лише 11-17% жінок мають симптоми трихомоніазу:
- дискомфорт під час статевого акту;
- свербіж внутрішніх поверхонь стегон;
- вагінальні пінисті виділення жовтуватого або зеленуватого кольору з неприємним запахом;
- гіперемія слизових оболонок;
- свербіж піхви або вульви;
- припухлість статевих губ;
- біль при сечовипусканні або часте сечовипускання;
- біль внизу живота.
Здебільшого захворювання протікає без будь-яких суб'єктивних відчуттів. Клінічна картина запального процесу при трихомоніазі схожа до інших ЗПСШ, але менш виражена, тому хворі рідко звертаються до лікаря. При цьому хвороба переходить в хронічну форму та викликає ускладнення.
Діагноз ставлять на підставі результату аналізу на трихомоніаз і клінічних ознак захворювання. Забір матеріалу для дослідження роблять у жінок з піхви або уретри, у чоловіків – із сечовипускного каналу.
Схема лікування трихомоніазу препаратами
Як не банально, але лікування інфекції починається з профілактики. Превентивні заходи – це регулярні лікарські огляди. Діагностований на ранній стадії трихомоніаз швидко і легко лікується. Своєчасна діагностика і лікування трихомоніазу збільшують шанси збереження фертильності. Захворювання, що перейшло в хронічну форму, може призвести до серйозних ускладнень – запальних захворювань органів малого таза; інколи до дисплазії і в кінцевому підсумку раку шийки матки.
Важливо знати:
- обидва статеві партнери повинні лікуватися одночасно;
- під час терапії статеве життя не рекомендується;
- лікування проводять при будь-якій формі захворювання;
- ліки повинен приймати і партнер, у якого трихомонади не виявлені;
- обов'язковий контроль результатів лікування через 2 – 12 тижнів після завершення курсу терапії.
Схему лікування трихомоніазу препаратами призначає лікар. Препаратом вибору є метронідазол. Також застосовують похідні нітроімідазолу: орнідазол, німоразол, тинідазол, тенонітрозол, секнідазол. Антибіотики і сульфаніламіди при трихомоніазі призначають за показаннями.
Лікування трихомоніазу в чоловіків також включає:
- імунотерапію;
- інстиляцію уретри;
- масаж передміхурової залози;
- фізіотерапію.
Додаткові процедури зазвичай призначають тільки при хронічній формі захворювання. Ефективність лікування трихомоніазу в жінок зростає при спільному застосуванні препаратів системної дії і гелю метронідазол (інтравагінально).
Наші послуги
Хронічний трихомоніаз і можливі ускладнення
Як лікувати хронічний трихомоніаз? Терапія цієї форми захворювання включає три етапи:
- призначення лікарських препаратів, що підвищують імунітет, вітамінотерапія;
- основна терапія: похідні 5-нітроімідазолу, ферменти, що покращують травлення, антибактеріальні препарати (за показаннями), антиоксиданти;
- відновлювальний етап: гепатопротектори.
Призначення адекватної терапії та дотримання пацієнтом рекомендацій лікаря важливі для успішного лікування трихомоніазу. Інакше можливі рецидиви захворювання, посттрихомонадні ускладнення. Trichomonas vaginalis може стати причиною безпліддя, патологій вагітності, пологів, новонародженого.
Моногамні відносини, захищений статевий акт при випадкових зв'язках допоможуть уникнути зараження.
Автор статті: Корх Наталя Вікторівна
Дата публікації: 03.09.2020
Оберіть свого фахівця
Оберіть найближчу до себе клініку
Хочете отримати онлайн роз`яснення від лікаря ММ "Добробут"?
Завантажуйте наш додаток Google Play та App Store
@2x.png)
@2x.png)
Сертифікати ISO
Акредитаційні сертифікати
Ліцензії медичної практики
%402x.png)
%402x.png)
