Лікування екстрасистолії. Причини, симптоми, профілактика, прогноз

Екстрасистолія – це варіант збою серцевого ритму, при якому виникають позачергові скорочення серця чи його окремих ділянок. Позапланові електричні імпульси називаються екстрасистолами.

За локалізацією виникнення джерел збудження патологія буває:

• шлуночкова екстрасистолія;
• передсердно-шлуночкова;
• передсердна;
• поєднана.

Дуже рідко екстрасистоли з’являються у синусово-передсердному вузлі.

Нерідко нормальний (синусовий) ритм нашаровується на екстрасистолічний – виникають так звані парасистолії.

Екстрасистоли, які розвиваються одна за одною, називають парними, більше двох – груповими (а також залповими). Це може бути надшлуночкова екстрасистолія та інші.

За часом формування у діастолі (періоді розслаблення) екстрасистоли бувають:

• рані;
• середні;
• пізні.

За частотою утворення екстрасистоли поділяють на:

• нечасті – спостерігаються рідше, аніж 5 разів на 1 хвилину;
• середні – 6-15 на 1 хвилину;
• часті – більше, аніж 15 на 1 хвилину.

За кількістю осередків збудження розрізняють такі види екстрасистолій:

• монотопні – при цьому у серцевому м’язі виявляється 1 осередок електричного збудження;
• політопні – у міокарді розвиваються декілька осередків збудження.

Залежно від причин такі порушення бувають:

• функціональні (це доволі часта екстрасистолія) – при обстеженні хворого поза екстрасистоліями якісь порушення серцевого м’язу не спостерігаються;
• органічні;
• токсичні.

Екстрасистолії можуть з’явитись без будь-яких порушень у здорових людей. Як правило, екстрасистолія формується у 70-80% хворих віком від 50 років.

В основі функціональних екстрасистолій лежать збої нейро- чи психогенного характеру. Їхні причини:

• харчові чинники;
• приймання алкоголю;
• паління (необов’язково часте);
• вживання наркотиків;
• токсичні чинники.

Причинами екстрасистолії функціонального виду можуть бути такі порушення та стани:

• нейроциркуляторна дистонія;
• неврози;
• остеохондроз шийного відділу хребта;
• місячні.

Органічний характер екстрасистолій фіксується при таких патологіях:

• ішемічна хвороба серця;
• кардіосклероз;
• інфаркт міокарду;
• міокардит;
• кардіоміопатія різних видів;
• вади серця та інші.

Причинами екстрасистолій токсичного характеру є:

• лихоманка різного походження;
• тиреотоксикоз;
• деякі ліки.

Клінічна картина виникає не завжди. Якщо скарги виникають, хворі найчастіше розповідають лікареві про такі відчуття:

• удар чи поштовх серця у грудній клітці;
• відчуття «перекидання» серця;
• перебої у його роботі.

Симптоми екстрасистолії функціонального характеру:

• приливи жару;
• незрозумілий дискомфорт;
• набридлива слабкість;
• посилення пітливості;
• нестача повітря.

Коли страждає мозковий кровообіг, спостерігаються непритомність і парези (порушення чутливості).

Причиною таких відчуттів може бути суправентрикулярна екстрасистолія чи інші різновиди цієї патології.

Діагноз ставлять на основі скарг, анамнезу та результатів додаткових методів обстеження.

Із анамнезу важливими є:

• видимі причини виникнення екстрасистолії;
• частота виникнення;
• результативність лікування.

При аускультації серця (вислуховуванні) відзначається з’ява передчасних тонів.

Із додаткових методів найінформативнішою є електрокардіографія (ЕКГ). Вона допоможе визначити, виникає передсердна екстрасистолія чи інші види захворювання. При цьому важливим є добове моніторування ЕКГ.

Щоб виявити екстрасистолію, яка не проявляється у стані спокою, проводиться велоергометрія – навантаження на апараті, що нагадує велосипед, з наступним виявленням порушення серцевого ритму.

КТ, МРТ, УЗД серця та інші методи дозволять виявити хвороби серця, які можуть привести до виникнення екстрасистолії.

Лікування екстрасистолії не потрібне при поодиноких екстрасистолах.

Якщо екстрасистолія має нейрогенне походження, призначаються седативні препарати. Дієвіші препарати призначають при наявності понад 200 екстрасистол на добу. Застосовуються:

• прокаїнамід;
• лідокаїн;
• хінідин;
• аміодорон та інші.

Водночас лікують патології, які викликали виникнення екстрасистолії. Якщо розвилась злоякісна форма шлуночкової екстрасистолії, антиаритмічні препарати призначають на все життя.

На нашому сайті можна дізнатись детальніше про лікування екстрасистолій.

Лікування екстрасистолії складніше, аніж її попередження. Тому слід приділяти велику увагу профілактичним заходам. Попередження будь-яких хвороб серця є первинною профілактикою екстрасистолії. Також важливими є:

• приймання їжі, яка збагачена солями магнію та калію;
• відмова від шкідливих звичок;
• фізична активність.