Рак мигдалин
У структурі злоякісних захворювань ротоглотки більше 57% випадків припадає на рак мигдаликів (лімфоми глоткового кільця). Мигдалини являють собою великі скупчення лімфоїдної тканини, найбільш значущими з яких є три види: піднебінні, глотковий і язиковий мигдалик. Усі скупчення лімфоїдної тканини формують глоткове кільце Пирогова-Вальдейера. Найчастіше трапляються:
- неоплазія глоткового мигдалика — близько 50% випадків;
- рак піднебінних мигдалин — 34,5%;
- рак язикового мигдалика — 6,5%;
- рак глоткового мигдалика — 2,8%.
Прикметно, що може мати місце як одиночна пухлина, так і їхнє поєднане ураження. Онкологія мигдалин — відносно рідкісне захворювання, частіше воно трапляється в осіб чоловічої статі у віці 50-75 років.
Фактори ризику
- вірусна інфекція (ВПЛ16, ВІЛ/СНІД, Епштейна-Барра);
- попередня променева або хіміотерапія;
- хромосомні аберації;
- регулярні механічні пошкодження слизової оболонки ротової порожнини;
- тютюнопаління;
- вживання неякісних алкогольних напоїв;
- несприятливі умови праці, пов’язані з канцерогенними речовинами;
- тривалий прийом імунодепресантів;
- хронічні хвороби носоглотки (тонзиліт, фарингіт, ларингіт);
Макроскопічно виділяють кілька форм росту утворень:
- ендофітна — плоска або випнута (іноді з виразками).
- екзофітна — з наявністю або відсутністю виразок.
Ендофітна форма росту превалює і трапляється майже в 80% від усіх випадків, коли виявлено лімфому мигдалини або глоткового кільця.
За поширеністю виділяють кілька стадій процесу:
- 1 — процес обмежений глотковим кільцем, діаметр пухлини до 2 см.
- 2 — від першої відрізняється тільки розміром; діаметр — 2-4 см.
- 3 — неоплазма поширюється на лімфатичні вузли на шиї.
- 4 — процес переходить на прилеглі органи і тканини (метастази в гортань, євстахієві труби, носоглотку, кістки черепа, більш віддалені органи).
Рак мигдалин: симптоми
До загальних ознак захворювання відносять: запаморочення, кровоточивість тканин структур порожнини рота, слабкість, нудота, блювота, кахексія (виснаження).
Спочатку симптоми раку мигдаликів практично відсутні, і, відповідно, проблему складно розпізнати. Найчастіше пацієнти скаржаться на сухість в ротовій порожнині, біль і дискомфорт під час ковтання, наявність згустків крові в слині; іноді виділяється гній, що в більшості випадків розцінюють як симптоматику ангіни, на яку і спрямовують лікування. Нерідко саме ущільнення лімфовузлів на шиї є первинним приводом зверненнями до фахівця. Для раку піднебінної мигдалини в початкових стадіях характерний екзофітний (експансивний) ріст новоутворення, який при ураженні слизової оболонки змінюється на інфільтративно-виразкову форму і характеризується розвитком ран або маленьких виразок на поверхні мигдалин.
Зазвичай це щільна пухлина горбистої туго-еластичної консистенції, кордони якої розмиті. Ступінь її збільшення варіюється в широких межах, частіше діаметр перевищує 3 см. Пухлина мигдалини проникає в корінь язика, м’яке піднебіння і інші довколишні органи. Відчуття дискомфорту при ковтанні підсилюється, згодом воно з’являється під час кашлю і навіть в процесі розмови. Надалі болі в області піднебінної мигдалини наростають, порушується тембр голосу, з’являється неприємний запах з рота.
При метастазуванні пухлини на стінку ротоглотки й ураженні слухової трубки розвивається хронічний отит, що супроводжується сильними болями, закладеністю і шумом у вухах; можлива глухота.
Якщо новоутворення проростає в черепну коробку і здавлює нервові закінчення, то:
- запалюються трійчастий і зворотний нерв;
- паралізуються м’язи, які рухають очні яблука;
- розвивається парез м’якого піднебіння;
- втрачається чутливість язика;
- можлива сліпота (при цьому будь-які патології в органах зору відсутні).
Характерним для раку мигдаликів є раннє метастазування в регіонарні лімфовузли з їхнім швидким збільшенням. Його діагностують в 70% випадків; у хворих виникають періодичні головні болі. Метастазування в більш віддалені органи відзначають у 22% випадків.
Ізольований рак язикової мигдалини — відносно рідкісне явище. Значно частіше процес зачіпає її в комбінації з іншими мигдалинами. Характерною особливістю її ураження є потовщення кореня язика, частіше вузлового і рідше дифузного характеру. Сосочки язика стають різко гіпертрофованими. Консистенція тканини туго-еластична. Слизова оболонка тьмяного кольору з білястим відтінком, шорстка на дотик. Мають місце дрібні точкові ерозії, значно рідше трапляються виразки на поверхні. У випадках, коли пацієнт підозрює рак язикової мигдалини, симптоми будуть ідентичні проявам інших його форм.
Діагностика захворювання
Діагноз встановлюють, грунтуючись на результатах фізикальних, лабораторних та інструментальних методів дослідження.
- Загальний аналіз крові. При злоякісному процесі різко знижується концентрація гемоглобіну та еритроцитів, підвищується рівень ШОЕ, розвивається лейкоцитоз.
- Ультразвукове дослідження – оцінює стан лімфовузлів і виявляє метастази.
- Магнітно-резонансна томографія (характеризується високою інформативністю) – виявляє навіть мікроскопічні новоутворення в м’яких тканинах, визначає точні межі пухлини і її стадію, поширення метастазів.
- Комп’ютерна томографія – пошарово сканують уражену область, що дає змогу побачити найменші зміни в тканинах.
- Ларингоскопія – у глотку вводять спеціальне дзеркало, яке дає можливість чітко роздивитись поверхню гланд, дослідити їх структуру і помітити виразки.
- Бронхоскопія і езофагоскопія – знаходить метастази в стравоході і дихальних шляхах.
- Біопсія з подальшим гістологічним аналізом – допомагає з’ясувати характер (доброякісний або злоякісний) і стадію розвитку пухлини.
Рак мигдалин: виживання
Прогноз виживання залежить від безлічі факторів: стадії процесу, реакції пухлини на лікування, загального і психологічного стану хворого. При ранній діагностиці ймовірність успішного результату становить 70-80%.
Лікування раку мигдаликів
Терапія базується на комплексному підході з використанням усієї сукупності методів лікування онкологічної патології.
- Хірургія — з частковою резекцією мигдалин і тканин, прилеглих до них, або ларингоектомія при широкому поширенні процесу.
- Локальну променеву терапію з використанням сучасних інноваційних технологій проводять при неможливості оперативного втручання, при післяопераційних рецидивах або в комплексі з хірургічним лікуванням.
- Хіміотерапія може призначатися як впродовж передопераційного періоду, так і після нього на всіх стадіях захворювання. Медикаментозна терапія усуває неприємну симптоматику, гальмує ріст пухлини, уповільнює поширення метастазів, запобігає ризику розвитку рецидиву.
Пухлина мигдалин: профілактика
Специфічні методи профілактики відсутні. До загальних заходів, спрямованих на попередження неоплазії, можна віднести:
- адекватну гігієну порожнини рота;
- відмова від тютюнопаління та зловживання алкогольними напоями, особливо низької якості;
- регулярний огляд порожнини рота стоматологом та отоларингологом на наявність папілом та хронічних захворювань носоглотки, їхнє лікування при виявленні;
- мінімізація контактів з канцерогенами;
- збалансований раціон харчування, що містить фізіологічні норми харчових нутрієнтів з виключенням продуктів з харчовими добавками і ГМО.
Важлива і загальна висока настороженість щодо онкологічних захворювань, завдяки якій у випадках появи ранніх несприятливих симптомів пацієнт звертається за консультацією до фахівців. Не варто шукати інформацію про те, як діагностувати рак мигдаликів самостійно, і вдаватися до самолікування.
Автор статті - Гринь Наталія Вікторівна
Дата публікації: 04.02.2021
Читайте більше про діагностику та лікування онкології
Пакети послуг
Наші переваги
Наші онкологи
Наші клініки
Хочете отримати онлайн роз`яснення від лікаря ММ "Добробут"?
Завантажуйте наш додаток Google Play та App Store
@2x.png)
@2x.png)
Сертифікати ISO
Акредитаційні сертифікати
Ліцензії медичної практики
%402x.png)
%402x.png)
