Розривами зв’язок і сухожиль називають часткове чи повне порушення їхньої цілісності. Такий вид пошкодження вважається результатом механічної травми.
Повний розрив сухожиль зустрічається рідше, аніж розрив зв’язок, адже вони потужніші за зв’язки – наприклад, розрив зв’язок гомілковостопного суглоба діагностується частіше, ніж розрив ахілового сухожилля. Повний розрив зв’язок у більшості випадків стає причиною нестабільності суглоба. Через повний розрив сухожилля м’яз перестає функціонувати, тому що не прикріплюється до кістки.
Розриви зв’язок та сухожиль частіше зустрічаються у:
Часто при травмі поєднуються розриви зв’язок та сухожиль – наприклад, при розриві сухожилля розгинача пальця кисті пошкоджуються зв’язки кисті.
Клініка може залежати від того, як часто травмувались одні й ті самі структури. Симптоми розриву бічних зв’язок колінного суглоба при повторному пошкодженні можуть бути більш вираженими.
Діагноз ставлять на основі даних огляду та стрес-тестів. Іноді проводять додаткові методи обстеження (лабораторні та інструментальні), аби виявити пошкодження інших структур. Перед тим як лікувати розрив зв’язок меніска, необхідно переконатись, що сам меніск не пошкоджений.
Стрес-тести – це певне навантаження на зв’язки та сухожилля. Вони допомагають визначити, які саме елементи пошкоджено. При виконанні тесту пацієнт повинен відвести суглоб у тому напрямку, який є протилежним щодо природного напрямку.
Через різку болючість під час проведення тесту може виникнути спазм м’язів, який не дозволить виявити нестабільність фрагмента кінцівки. Щоб уникнути неточних результатів, слід дочекатися, поки м’язи максимально розслабляться, і провести тест повторно. Якщо напруження м’язів виражене, слід зробити знеболення, після чого повторити тест. Необхідно тестувати всі зв’язки та сухожилля, якщо виникає підозра, що була пошкоджена не одна їхня група. Діагностика та лікування розриву зв’язок колінного суглоба можуть поєднуватись із діагностикою та лікуванням розриву ахілового сухожилля.
Одночасно з тестуванням ураженої кінцівки проводять навантаження здорової кінцівки та порівнюють результати:
Скільки часу може тривати реабілітація після розриву зв’язок стопи чи кисті, а також сухожиль? Це залежить від їхньої локалізації. За вираженістю ознак можна робити приблизні прогнози.
Ознаки розриву різних зв’язок та сухожиль відрізняються.
Виникає, наприклад, при падінні з велосипеда, мотоцикла, автомобільній аварії, падінні з опорою на верхню частину плеча з притиснутою до тіла рукою, падінні на випрямлену руку, ударі у верхню частину плеча.
Якщо розриви дзьобоподібно-ключичної зв’язки суттєві, ключиця може зміщуватись вперед від акроміального відростка.
Це дуже частий вид пошкодження. В основному спостерігається при підвертанні стопи всередину. При цьому можуть бути пошкоджені:
У випадку важких розривів (II та III ступеня важкості) може виникнути хронічний перекіс гомілковостопного суглоба. При розриві III степеня суглоб через набряк схожий на велике яйце. Набряк та біль найбільш виражені на передньо-бічній поверхні суглоба. Тривалість відновлення після розриву зв’язок гомілковостопного суглоба може залежати від того, які зв’язки були пошкоджені.
Спостерігається так званий «палець єгеря» – відведення пальця. Стрес-тест полягає у відведенні пальця в напрямку променевої кістки. Цей вид ушкоджень зазвичай зустрічається у лижників, у контактних видах спорту (бокс), а також видах спорту, у яких можливі падіння на руку. Подібна травма може трапиться і в хокеї, коли сили зміщують клюшку гравця таким чином, що це критично відводить великий палець кисті назад. У гандболі, волейболі та у голкіперів у футболі також можлива така травма, коли при спробі спіймати м’яч на великій швидкості великий палець надмірно відводиться назад.
Основними причинами пошкодженна ахіллового сухожилля є різке скорочення трьохголового м’яза гомілки (стрибок, різкий старт), як наслідок надмірного тильного згинання стопи (при падінні).
Не обов’язково виконувати всі ці тести разом – вважається, що якщо хоча б два з них будуть позитивними, то діагноз розриву ахіллового сухожилля не викликає сумнівів.
Автор статті - Шмагой Василь Леонідович
Дата публікації: 04.02.2021