Розриви зв’язок, сухожиль. Лікування розриву зв’язок колінного суглоба
Розривами зв’язок і сухожиль називають часткове чи повне порушення їхньої цілісності. Такий вид пошкодження вважається результатом механічної травми.
Ступені пошкоджень
- I ступінь – розрив окремих волокон, що характеризується невеликою припухлістю, відсутністю істотних порушень функції й нормальним рухом суглобів;
- II ступінь – характеризується розривом від 30 до майже 100% волокон. При цьому визначається набряк, біль, обмеження опорної функції суглоба. У той же час патологічної рухливості в суглобі не виявляється;
- III ступінь – характеризується повним розривом зв’язок із наявністю патологічної рухливості й формуванням функціональної неспроможності.
Повний розрив сухожиль зустрічається рідше, аніж розрив зв’язок, адже вони потужніші за зв’язки – наприклад, розрив зв’язок гомілковостопного суглоба діагностується частіше, ніж розрив ахілового сухожилля. Повний розрив зв’язок у більшості випадків стає причиною нестабільності суглоба. Через повний розрив сухожилля м’яз перестає функціонувати, тому що не прикріплюється до кістки.
Розриви зв’язок та сухожиль частіше зустрічаються у:
- спортсменів (наприклад, у футболістів і баскетболістів нерідко діагностується розрив передньої хрестоподібної зв’язки, яка стабілізує колінний суглоб);
- тих, хто постраждав від нещасних випадків.
Найчастіше діагностуються часткові чи повні розриви зв’язок:
- акроміально-ключичного з’єднання;
- колінного суглоба;
- надколінка;
- проксимальних міжфалангових суглобів (ПМФС – суглоби між сусідніми фалангами пальців кистей і стоп, ближче до центру тіла);
- гомілковостопного суглоба;
- ахіллового сухожилля. Частковий розрив ахіллового сухожилля – поширена спортивна травма.
Розриви сухожиль найхарактерніші для:
- розгиначів колінного суглоба;
- п’яткового (ахіллового) сухожилля - поширена спортивна травма.
Часто при травмі поєднуються розриви зв’язок та сухожиль – наприклад, при розриві сухожилля розгинача пальця кисті пошкоджуються зв’язки кисті.
Детальніше про напрямок ортопедії-травматології в ММ "Добробут"
Симптоми
- біль, як у стані спокою, так і при виконанні будь-яких рухів;
- виражений набряк м’яких тканин;
- підшкірна гематома (при пошкодженні судин);
- різке погіршення чи повна неможливість з боку тієї чи іншої групи м’язів чи суглобів виконати звичну роботу;
- вимушене положення кінцівки;
- при пошкодженні суглобових зв'язок можна чути клацання, хрустіння;
- оніміння в місці пошкодження.
Клініка може залежати від того, як часто травмувались одні й ті самі структури. Симптоми розриву бічних зв’язок колінного суглоба при повторному пошкодженні можуть бути більш вираженими.
Діагностика
Діагноз ставлять на основі даних огляду та стрес-тестів. Іноді проводять додаткові методи обстеження (лабораторні та інструментальні), аби виявити пошкодження інших структур. Перед тим як лікувати розрив зв’язок меніска, необхідно переконатись, що сам меніск не пошкоджений.
Стрес-тести – це певне навантаження на зв’язки та сухожилля. Вони допомагають визначити, які саме елементи пошкоджено. При виконанні тесту пацієнт повинен відвести суглоб у тому напрямку, який є протилежним щодо природного напрямку.
Через різку болючість під час проведення тесту може виникнути спазм м’язів, який не дозволить виявити нестабільність фрагмента кінцівки. Щоб уникнути неточних результатів, слід дочекатися, поки м’язи максимально розслабляться, і провести тест повторно. Якщо напруження м’язів виражене, слід зробити знеболення, після чого повторити тест. Необхідно тестувати всі зв’язки та сухожилля, якщо виникає підозра, що була пошкоджена не одна їхня група. Діагностика та лікування розриву зв’язок колінного суглоба можуть поєднуватись із діагностикою та лікуванням розриву ахілового сухожилля.
Одночасно з тестуванням ураженої кінцівки проводять навантаження здорової кінцівки та порівнюють результати:
- при розривах I ступеня – функції суглоба у тому ж об’ємі, але функціональне навантаження болюче;
- при розривах II ступеня – болючість під час виконання функцій виражена, функції суглоба обмежені;
- при розривах III ступеня – болючі відчуття слабші. Це пояснюється тим, що зв’язки та сухожилля повністю розірвані й під час тестування не напружуються.
Детальніше про діагностику в ММ "Добробут"
Особливості розривів різної локалізації
Скільки часу може тривати реабілітація після розриву зв’язок стопи чи кисті, а також сухожиль? Це залежить від їхньої локалізації. За вираженістю ознак можна робити приблизні прогнози.
Ознаки розриву різних зв’язок та сухожиль відрізняються.
Пошкодження акроміально-ключичного з’єднання
Виникає, наприклад, при падінні з велосипеда, мотоцикла, автомобільній аварії, падінні з опорою на верхню частину плеча з притиснутою до тіла рукою, падінні на випрямлену руку, ударі у верхню частину плеча.
Якщо розриви дзьобоподібно-ключичної зв’язки суттєві, ключиця може зміщуватись вперед від акроміального відростка.
Пошкодження зв’язок гомілковостопного суглоба
Це дуже частий вид пошкодження. В основному спостерігається при підвертанні стопи всередину. При цьому можуть бути пошкоджені:
- дельтоподібна зв’язка;
- передній та задній фрагменти таранно-малогомілкової зв’язки;
- п’ятково-малогомілкова зв’язка.
У випадку важких розривів (II та III ступеня важкості) може виникнути хронічний перекіс гомілковостопного суглоба. При розриві III степеня суглоб через набряк схожий на велике яйце. Набряк та біль найбільш виражені на передньо-бічній поверхні суглоба. Тривалість відновлення після розриву зв’язок гомілковостопного суглоба може залежати від того, які зв’язки були пошкоджені.
Пошкодження колатеральної зв’язки великого пальця
Спостерігається так званий «палець єгеря» – відведення пальця. Стрес-тест полягає у відведенні пальця в напрямку променевої кістки. Цей вид ушкоджень зазвичай зустрічається у лижників, у контактних видах спорту (бокс), а також видах спорту, у яких можливі падіння на руку. Подібна травма може трапиться і в хокеї, коли сили зміщують клюшку гравця таким чином, що це критично відводить великий палець кисті назад. У гандболі, волейболі та у голкіперів у футболі також можлива така травма, коли при спробі спіймати м’яч на великій швидкості великий палець надмірно відводиться назад.
Пошкодження п’яткового сухожилля
Основними причинами пошкодженна ахіллового сухожилля є різке скорочення трьохголового м’яза гомілки (стрибок, різкий старт), як наслідок надмірного тильного згинання стопи (при падінні).
Для діагностики застосовуються такі стрес-тести:
- Стрес-тест Томпсона (тест стискання гомілки): пацієнт лежить, а лікар стискає його гомілку для виявлення згинання підошви. При повному розриві пасивне підошовне згинання стопи ослаблене або відсутнє. При часткових розривах результати можуть бути нормальними, тому пошкодження дуже часто можуть бути не виявлені.
- Тест Матлеса або тест згинання в колінному суглобі: пацієнт лежить на животі, обидві ноги згинаються в колінах стопами вгору. Якщо ахіллове сухожилля розірване, то носок стопи буде звисати нижче.
- Тест Copeland або тест зі сфінгоманометром: на гомілку надягають манжету сфінгоманометра, надувають її до тиску в 100 мм ртутного стовпа і лікар починає рухати стопою. Якщо тиск зростає до 140 мм ртутного стовпа, то ахіллове сухожилля не порвано.
- Тест O’Brien або голчастий тест: у місце переходу апоневрозу в сухожилля вводять голку від медичного шприца, рухають стопою і дивляться, як відхиляється голка.
Не обов’язково виконувати всі ці тести разом – вважається, що якщо хоча б два з них будуть позитивними, то діагноз розриву ахіллового сухожилля не викликає сумнівів.
Лікування
- абсолютний спокій;
- при вираженому больовому синдромі – введення знеболювальних препаратів;
- холод – це дозволить запобігти набряку та зменшити біль;
- компресія (стискання) кінцівки, яка забезпечується за допомогою тугої пов’язки. Але пам’ятайте, що вона не повинна порушувати нормальний кровообіг — колір шкіри нижче накладеної пов’язки не повинен набувати синюшного відтінку, а в самій кінцівці не повинно бути відчуття поколювання та порушуватися звичайна чутливість шкіри на дотик;
- підвищене положення кінцівки - намагайтеся тримати травмовану область вище рівня серця, наскільки це можливо. Це дозволить зменшити приплив крові до травмованої області та звести до мінімуму набряки.
- При I ступені найефективнішим є лікування пацієнта з ранньою активізацією постраждалої кінцівки.
- При середніх порушеннях II ступеня нерідко використовують іммобілізацію (знерухомлення) косинкою чи бинтом впродовж декількох діб.
- При важкій вираженості пошкодження II ступеня, а також ряді розривів III ступеня іммобілізацію призначають на декілька тижнів. Окрім косинки чи бинта, може використовуватись гіпсова пов’язка.
- При розривах III ступеня у більшості випадків проводиться хірургічне лікування (наприклад, операція при розриві сухожилля надостного м’яза) методом аутопластичного відновлення (використання власних тканин). Після оперативного лікування доцільно дотримуватися програм ранньої рухової реабілітації при збереженні часткової іммобілізації. У відновлювальному періоді рекомендуються курсові прийоми хондропротекторів і препаратів системної ензимотерапії на тлі кінезотерапевтичних заходів і бальнеопроцедур.
Автор статті - Шмагой Василь Леонідович
Дата публікації: 04.02.2021
Наші переваги
Наші лікарі
Оберіть найближчу до себе клініку
Хочете отримати онлайн роз`яснення від лікаря ММ "Добробут"?
Завантажуйте наш додаток Google Play та App Store
@2x.png)
@2x.png)
Сертифікати ISO
Акредитаційні сертифікати
Ліцензії медичної практики
%402x.png)
%402x.png)
