Лікування синдрому діабетичної стопи проводять в стаціонарі при прогресуванні захворювання, адже воно вимагає особливих зусиль та залежить від форми захворювання, наявності чи відсутності виразкового дефекту, інфекції та глибини інфікування.
- Консервативна терапія включає в себе компенсацію цукрового діабету (інсулінотерапію); процедури догляду за стопою і навчання хворого; розвантаження стопи; антибактеріальну терапію при інфікуванні рани; сучасні інтерактивні перев’язочні засоби, що відповідають стадії ранового процесу. Обов'язково проводяться заходи по відновленню і стабілізації циркуляції крові в судинах нижніх кінцівок.
- Інноваційними методами лікування є: фактори росту, вакуум-терапія ран з інстиляцією антисептиками, гіпербарична оксигенація, біологічні покриття (матрично-пластичні, матрично-целюлярні), ендоваскулярні процедури й судинна хірургія (баллонна ангіопластика, балонна ангіопластика із стентуванням, гібридні операції) — у хворих із переважанням ішемічного фактору.
- У разі виявлення некрозу в тканинах виразки потрібне хірургічне втручання, яке включає в себе такі методи лікування: дренування та некректомію — первинна обробка ранового дефекту з повним видаленням нежиттєздатних тканин; пластика тильним клаптем стопи; пластику перфорантним клаптем з місцевих тканин; пластика клаптем з живленням від інших ангіосом; нетипова ампутація та комбіновану пластику з використанням вільних аутодермотрансплантантів. Критичне прогресування патології може стати приводом для ампутації кінцівки.
Також пацієнта можуть лікувати амбулаторно ― всі призначення виконуються в поліклінічних або домашніх умовах.
Дата публікації: 30.04.2021