Гранульома: види, причини, діагностика, лікування

Цим терміном позначають патологію незрозумілої етіології, яка характеризується розростанням в кістковому мозку ретикулогранулематозної тканини, яка багата на еозинофільні лейкоцити, та як наслідок, утворенням інфільтратів. Основними причинами виникнення еозинофільної гранульоми називають травми або інфекції. Також існує теорія про зв’язок алергічної реакції на впровадження вірусу, що є спусковим гачком для розвитку патологічного процесу.

Піогенні гранульоми – це доброякісні новоутворення, що характеризуються червоним кольором з вологою чи покритою кірками поверхнею, напівсферичної форми. Розмір утворень зазвичай не перевищує 20 мм у діаметрі. Переважно локалізується на щоках, губах (червоній облямівці), слизовій оболонці ротової порожнини, ділянці плечового поясу. Сама собою піогенна гранульома є розростанням на шкірі великої кількості маленьких судин. Навіть при найменшій травматизації піогенна грунульома може кровоточити, це пов’язано з доволі тонким епідермісом, який покриває судинні вузлики. Під час вагітності новоутворення іноді розростаються (так звана пухлина ясен вагітних, чи телеангіектатичний епуліс).

Діагностується гранульому, зазвичай по зовнішньому вигляду. У разі якихось сумнівів лікар може прийняти рішення проь висікання тканин з подальшим гістологічним дослідженням.

Лікування полягає у видаленні (висіканні чи кюретажі) та електрокоагуляції. В більшості випадків результат операції – сприятливий, але при недостатньому видаленні піогенної гранульоми можуть виникати рецидиви.

Причини кільцеподібних гранульом у дітей невідомі. Науковці гадають, що у формуванні захворювання приймають участь клітинні імунні реакції гіперчутливості уповільненого типу та патології тканинних моноцитів. Іноді клінічні прояви хвороби спостерігаються при хронічних вірусних інфекціях, після тривалої інсоляції, укусів комах, травм, вакцинації.

Розвиток кільцеподібної гранульоми – це доброякісний процес, який характеризується утворенням вузликів чи папул, що формують своєрідне кільце навколо ділянок незміненої шкіри. Висипання жовтувато-коричневого, тілесного чи блакитнуватого кольору розташовані у вигляді поодиноких чи множинних осередків. Характерна локалізація – тильна поверхня кистей, стоп, ліктів та колін. Осередки ураження можуть зливатись, утворюючи кільця. Незважаючи на хвилюючу появу висипу на шкірі, він, як правило, безсимптомний.

У дітей часто спостерігається спонтанний регрес висипань. Якщо процес поширений чи висипання непокоять (виникають свербіж, біль) – призначають лікування. Вилікувати гранульому в дитини можна за допомогою мазей з кортикостероїдами чи внутрішньоосередкового введення гормональних препаратів. Також успішно застосовується ПУВА-терапія, імпульсний лазер.

Апікальні та періапікальні та гранульоми – ті, які розвиваються на верхівці кореня зуба чи навколо нього. Вони складаються з проліферативної маси грануляційної тканини, населеної бактеріями. Формування «зубних» гранульом – це спроба організму зупинити поширення інфекційного процесу із зубів на інші органи та тканини; цей процес може тривати від кількох місяців до 2-3 років.

Періапікальні гранульоми ростуть повільно. Вони можуть досягати декількох сантиметрів у діаметрі. Невеликі утворення (декілька міліметрів у діаметрі) не мають чітко визначених меж, тому їх важко ідентифікувати. Зазвичай періапікальні гранульоми не видають себе якимись симптомами. Лише вторинна інфекція, яка приєдналась, може спровокувати розвиток болю. Без додаткових досліджень навіть стоматолог не може розпізнати це захворювання. Виявляється патологія найчастіше випадково при проведенні радіовізіографії, яка призначається зовсім з інших причин.

Гранульома верхівки кореня зуба – прояв верхівкового періодонтиту з утворенням грануляційної тканини. Основний чинник формування гранульоми на корені зуба – бактеріальна інфекція. Навколо гранульоми утворюється капсула з колагенових волокон.